Facebook pixel
Успех принт

  (067) 612-50-46   uspeh.print2017@gmail.com

(067) 612-50-46
(093) 357-11-81
(061) 220-31-18
(099) 501-21-55
Успех Принт
полигон хедерапельсинпринтерУспех принт типография
сетка цветоврадугапринтерУспех принт офсетная печать
Печать на холстепечать на холстеуспех принт печать на холстепечать на холсте картины
принтеркалендарикиУспех принт типография логотипСборные тиражи
Як Вас звати? *
Ваш номер телефона *
Електронна пошта
Додаткова інформація
Якщо у вас є макет, то прикріпіть його до заявки
Перед завантаженням наявного макета - ознайомтеся з технічним вимогам

Якщо Ви маєте макет, то прикріпіть его до заявки. Перед завантаженням наявного макета - ознайомтеся з технічним вимогам

Якщо у вас виникнуть труднощі, зв'яжіться з нами

Зворотній зв'язок
X
Ваші ФІО *
Ваш телефон: *
Ваш eMail:
Послуга або товар яким Ви цікавитесь*
Повідомлення(коли зручно прийняти дзвінок)
* - Обов'вязкове поле
Візитки Календарі Єврофлаера Листівки Блокноти Каталоги Книги Буклети Воблери Шелфтокери Хенгери Плакати Пакети Наклейки Папки Широк-й друк Пласт. картки Друк на полотні Упаковка Етикетки

Телефони:

(067) 612-50-46
(093) 357-11-81
(061) 220-31-18
(099) 501-21-55

Зателефонувати

uspeh.print2017
@gmail.com

Главная » Візитки

Візитки

vizitka2Ще якісь років 20-25 назад поширена сьогодні візитка була у нас великою рідкістю і мати її дозволено було далеко не кожному. Особисто мені доводилося бачити як візитки, віддруковані на полях “синьки”, так і набиті під копірку на друкарській машинці і вирізані ножицями. Потім з’явилися перші ксерокси, принтери, стали використовувати шелкотрафарет, призначений для нанесення малюнка на друковані плати.

А буквально 100 років тому візитну карту мала чи не кожна людина, що займає хоч скільки-небудь значиме становище в суспільстві.

Прийнято вважати, що прародителька сучасної візитки з’явилася у Франції за часів правління одного з Людовиков. Зазвичай називають Людовика XIV. Але аналоги цього неодмінного атрибуту ділового життя згадуються і в описах роботи чиновників древнього Китаю, і навіть шумери, нібито, користувалися спеціальними бирками, що виконують ту ж функцію.

При Катерині II закордонне нововведення стало завойовувати простори Росії.

Що собою являє візитна картка?

Звичайно це прямокутник щільного паперу або картону, з інформацією про його власника. Інформація або украй лаконічна (“Пушкін” або толстовський “Невзоров, граф”), або містить усю інформацію про рід зайняття, місце проживання, засоби зв’язку і тому подібне. Що цікаво, традиція писати прізвище попереду імені з’явилася саме в радянські часи, та так і залишилася. Лише зрідка попадаються візитки з ім’ям попереду – на західний манер.

Якщо спочатку це була саме візитна карта (візитний квиток), призначений для нанесення, як не дивно, саме візитів, то сьогодні це в першу чергу діловакартка (business card). І як business card, вона має бути строгою, лаконічною, не переобтяженою зайвою інформацією і зображеннями, легкочитаемой. І односторонньою. На зворотному боці матеріал повинен дозволяти вносити які-небудь позначки, а тому візитки пластикові, з двосторонньою ламінацією, на високоглянсових матеріалах, очевидно, не є правильним рішенням. Рівно, як і спроба надрукувати візитку з одного боку по-російськи, а із зворотною по-англійськи. Даруйте, але такий варіант говорить не про те, що власник працює із зарубіжними партнерами, а про те, що у нього не вистачило грошей на окремий комплект візиток. Виключенням є якраз ці самі зарубіжні партнери, працюючі у нас, – двомовна візитка дозволить і правильно вимовити ім’я власника, і не наробити помилок при написанні іншомовними літерами.

У енциклопедичному словнику 1891 року написано: “Візитна картка, послана із слугою або поштою, замінює особистий візит”. А через вісімдесят років у Великій Радянській Енциклопедії 1971 р. пишуть: “Візитна картка – це документ, що повідомляє про відвідування (візиті), особистий візит”, що широко застосовується в дипломатичній практиці або такий, котрий замінює особистий візит.

Рекламні візитки

Другий (чи це вже третій) вид візиток – рекламні, такі, що чомусь часто називаються “корпоративними”. На них, як правило, йдеться не лише (і не стільки) про власника, скільки про предприятем товари, що надаються, і послуги. Картки цього типу у більшості випадків повнокольорові, та ще і з двох сторін, що продиктовано прагненням власника розмістити максимум текстової і візуальної рекламної інформації.

Іміджеві візитки

Окремий вид – іміджеві візитки, основне призначення яких – виділятися серед усіх інших. Вони бувають і на прозорому матеріалі, і на чорному, і на металі, з гравіюванням, з різними типами тиснення, різним обрізом країв, і навіть неправильної форми. Аби не загубилася.

Звичайно ж, існує маса візиток, що є чимось середнім, об’єднують в собі ознаки і того, і іншого, і навіть третього видів.

Про розміри. Попри те, що за свою історію формат візитки зазнав багато змін, на те, що і зараз бувають візитки формату календаря, стандартом все-таки є прямокутник 50 х 90 мм (що цікаво, це “чоловічий” розмір, жіночі візитки прийнято було робити формату 40 х 80). Формат, що називається то “європейським”, то “американським”, – 55 х 85 мм, насправді є закругленими розмірами кредитної карти.

Розташування елементів на візитці звичайне горизонтальне. Це і дозволяє повніше використати площу, і традиційно виглядає природнішим. Вертикальне розташування картки прийшло, очевидно, з Америки, як помідори і кукурудза. Виглядає іноді витонченіше, але часто виникають проблеми з перенесеннями із-за недостатньої ширини рядка.

Типові помилки при створенні макету.

В першу чергу це прагнення надмірно різноманітити зовнішній вигляд. Дивно виглядає візитка, на якій вісім слів написані сім’ю шрифтами, що радикально відрізняються. Не менш дивовижною буде візитка, приміром, судді, де буде його навіть неймовірно чудова фотографія з папугою на плечі, а на задньому плані пожежа в джунглях і веселка над морем.

Важливою видається наявність відступів від краю. Часто трапляється так, що дизайнер намагається втиснути більше елементів і намагається зробити їх побільше. В результаті тексти і значимі деталі зображення опиняються менш ніж в міліметрі від краю. Виглядає це, чесно кажучи, жахливо. До того ж, при різанні накладу частина букв може і зовсім “зарізатися”. Для того, щоб избегнуть цієї неприємності, усі тексти і інші значимі елементи необхідно розташовувати не ближче за 3-і міліметри від краю.

Іноді дизайнер вирішує узяти візитку у витончену рамочку, розташовану в тому ж 1 мм від лінії реза. На екрані це виглядає, можливо, дуже красиво. Але каверза полягає в тому, що рез по усій висоті стопи візиток проходить не ідеально. Розгін складає десяті долі міліметра, але на розмірі в 1 мм навіть одна десята впадає у вічі. Та ще і якщо праворуч від рамочки до краю вийде 0,9 мм, то ліворуч, відповідно, набіжить 1,1 мм І це в ідеалі. Якщо ж рамочка, припустимо, десятиміліметрова, то розгін навіть в 0,5 мм “на око” абсолютно не визначається.

До того ж, дуже вузенький відступ у розташованого в кутку прямокутного зображення на готовому виробі справлятиме враження неакуратного різання – чи то відступу взагалі не повинно бути, чи то він має бути ширший, а різьбяр просто “промазав”.

Окрім правильного розташування елементів потрібний ще і “напуск” на підрізування. Це означає, що якщо готова візитка повинна вийти 50 х 90 мм, то в макеті усі фонові зображення необхідно збільшити по 1 мм на кожну із сторін. Тобто, розмір підкладки в макеті буде 52 х 92 мм.